English Тести
165 статей з науковими джерелами
Шість звичок

Доказово про харчування, рух, сон і стосункиACLM · США

Головна › Lifestyle Medicine

Що таке медицина способу життя

КороткоМедицина способу життя (англ. Lifestyle Medicine) — доказовий напрям медицини, що використовує щоденні звички для профілактики хронічних хвороб і як доповнення до їх лікування. Його основа — шість стовпів: харчування, рух, сон, стрес, уникання ризикованих речовин і соціальні зв’язки.

Звідки взявся підхід

Більшість смертей у світі сьогодні спричиняють неінфекційні хвороби: серцево-судинні, діабет 2 типу, деякі види раку, хронічні хвороби легень. Значна частина ризику пов’язана зі звичками. Наприклад, аналіз Global Burden of Disease оцінив, що у 2017 році з нездоровим харчуванням було пов’язано близько 11 мільйонів смертей у світі (Afshin et al., 2019).

У 2010 році в журналі JAMA було описано компетенції лікаря, який «призначає» зміни способу життя (Lianov & Johnson, 2010). Того ж напряму дотримується American College of Lifestyle Medicine (ACLM) — професійна асоціація лікарів, заснована у 2004 році у США. Вона й популяризує модель шести стовпів.

Шість стовпів

  1. Харчування — цільна, переважно рослинна їжа. Що і як їсти щодня, щоб знизити ризик хвороб серця, діабету та інших хронічних станів.
  2. Рух — регулярна фізична активність. Скільки руху насправді потрібно і як вбудувати його в звичайний день без спортзалу.
  3. Сон — відновлювальний сон. Скільки спати, як засинати легше і чому сон — основа фізичного й психічного здоров’я.
  4. Стрес — управління стресом. Як стрес впливає на тіло і які прості практики допомагають відновлюватися.
  5. Шкідливі речовини — уникання ризикованих речовин. Тютюн, алкоголь та інші залежності: що кажуть дані і як змінювати звички.
  6. Соціальні зв’язки — стосунки та спільнота. Чому самотність — фактор ризику, а підтримка й спільнота — ресурс здоров’я.

Що показують дослідження

Одне з класичних досліджень — Lifestyle Heart Trial Діна Орніша: у невеликій групі пацієнтів з ішемічною хворобою серця інтенсивна програма змін (рослинне харчування, рух, управління стресом, групова підтримка) через рік супроводжувалася зменшенням звуження коронарних артерій (Ornish et al., 1990). Сучасні настанови ВООЗ щодо фізичної активності (Bull et al., 2020) та харчування спираються на тисячі досліджень і узгоджуються з тими самими принципами.

Спостереження за «блакитними зонами» — регіонами з високою кількістю довгожителів — також описують схожі звички: природний рух, переважно рослинну їжу, сенс життя, спільноту (Buettner & Skemp, 2016). Але це спостережні дані, які показують зв’язок, а не доводять причину.

Чим цей підхід не є

Наш зв’язок з ACLM

Шість звичок — незалежне українське медіа. Ми будуємо структуру сайту на шести стовпах, які популяризує ACLM, і спираємося на опубліковані наукові дані, але не є партнером чи представником організації. Офіційну інформацію шукайте на сайті lifestylemedicine.org.

Часті запитання

Що таке медицина способу життя?

Медицина способу життя (Lifestyle Medicine) — напрям медицини, який використовує зміни щоденних звичок — харчування, руху, сну, управління стресом, уникання ризикованих речовин і соціальних зв’язків — для профілактики хронічних хвороб і як доповнення до їх лікування.

Хто розробив шість стовпів?

Шість стовпів популяризує American College of Lifestyle Medicine (ACLM) — професійна асоціація, заснована у 2004 році у США. Це не державна програма, але її принципи збігаються з рекомендаціями ВООЗ щодо харчування, фізичної активності та відмови від тютюну.

Чи замінює медицина способу життя ліки?

Ні. Зміни способу життя доповнюють лікування, а не замінюють його. Будь-які зміни в терапії можна робити лише разом із лікарем.

Джерела

  1. Lianov (2010). Physician Competencies for Prescribing Lifestyle Medicine. JAMA 304(2):202. doi:10.1001/jama.2010.903
  2. Ornish et al. (1990). Can lifestyle changes reverse coronary heart disease?. The Lancet 336(8708):129-133. doi:10.1016/0140-6736(90)91656-U
  3. Afshin et al. (2019). Health effects of dietary risks in 195 countries, 1990–2017: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2017. The Lancet 393(10184):1958-1972. doi:10.1016/S0140-6736(19)30041-8
  4. Bull et al. (2020). World Health Organization 2020 guidelines on physical activity and sedentary behaviour. British Journal of Sports Medicine 54(24):1451-1462. doi:10.1136/bjsports-2020-102955
  5. Buettner et al. (2016). Blue Zones. American Journal of Lifestyle Medicine 10(5):318-321. doi:10.1177/1559827616637066
  6. American College of Lifestyle Medicine. lifestylemedicine.org